В Телеграмі зосереджено 80% дискурсу про відновлення країни, також є ворожі меседжі та наративи – дослідження.

Практично всі російські наративи та меседжі, що стосуються відновлення України і які вдалося виявити протягом січня-червня 2024 року, були зосереджені на платформі “Телеграм“. 80% дискурсу щодо відновлення країни зосереджено в телеграмі, де також зосереджено найбільше ворожих меседжів і наративів.

Про це під час обговорення в Медіацентрі Україна результатів аналізу інформаційного простору та вивчення громадських настроїв щодо відновлення України під час війни повідомила Ірина Рябоштан, провідний аналітик компанії LetsData.

“Практично всі російські наративи та меседжі, які ми зафіксували, були в телеграмі. По-перше, телеграм мав найбільшу частку – 80% – з усього дискурсу щодо відновлення, а по-друге, майже всі ворожі меседжі та наративи були зосереджені на цій платформі”, – зазначила Ірина Рябоштан.

Зокрема, три ключові теми та наративи, які таргетували проросійські актори, стосувалися економічної кризи та корупції, були присутні меседжі про політичний тиск міжнародних партнерів та повідомлення, спрямовані на демонстрацію соціальних розколів.

Дослідження “Післявоєнне відновлення України та медіаспоживання” також виявило зростання усвідомлення відповідальності, яка лежить на українському суспільстві щодо відновлення країни.

“Крім того, що більшість ключову роль надає уряду України (49,3%) та іноземним державам-союзникам України (49,1%), у вересневому дослідженні зросла частка респондентів, які покладають ключову роль на звичайних українських громадян (36,8%). Ми можемо припустити, що зростає рівень усвідомлення тієї відповідальності, яка лежить на нас, на українському суспільстві, у питаннях відновлення”, – прокоментувала Владислава Зновяк, аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучерива.

За її словами, також є певна динаміка щодо місцевого самоврядування – певну роль опитані надають саме місцевому самоврядуванню (37,2%) і вважають його внесок значним у процесах відновлення.

Читайте також: Післявоєнне відновлення та розвиток: як Україні отримати свій голос в історії

Соціологічний опитування провів Фонд “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучерива спільно з Центром політичної соціології з 7 по 16 вересня 2024 року на замовлення медіасистеми “Вікно Відновлення”. Методом face-to-face опитали 2 тисячі респондентів на тему відновлення України та медіаспоживання українців.

Напередодні ZMINA повідомляла, що телеграм залишається найпопулярнішою мережею, де українці читають новини. У вересні 2024 року Національний координаційний центр кібербезпеки прийняв рішення обмежити використання месенджера “Телеграм” в органах державної влади, військових формуваннях та на об'єктах критичної інфраструктури. Однак ряд державних органів продовжує публічну комунікацію з громадянами в телеграмі.

Українська влада анонсувала плани щодо деокупації Криму. Також вона неодноразово закликала громадян Росії, які незаконно поселилися на тимчасово окупованому Криму, залишити півострів, поки є така можливість.

Під час саміту Кримської платформи в серпні 2022 року президент Володимир Зеленський висловив переконання у процвітаючому майбутньому Криму після його деокупації.

Представництво президента України в Автономній Республіці Крим оприлюднило докладну інструкцію, що робити громадянам під час бойових дій у Криму та деокупації півострова.

Кримська правозахисна група закликала кримчан надсилати документи та інші докази, що підтверджують вчинення злочинів в окупованому Криму.

Заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко під час церемонії з нагоди завершення навчання за програмою Reintegration Management Program нагадала, що на Четвертому саміті Кримської платформи піднімалася тема важливості розробки реінтеграційних політик та впровадження реінтеграційних програм. Реалізація проектів формування кадрового резерву та проведення навчання для тих, хто виявив бажання працювати на деокупованих територіях, є складовою реінтеграційної політики держави.

За даними Національного агентства України з питань державної служби, станом на 13 листопада до кадрового резерву з відновлення подалися 2 935 кандидатів. Зарахували 2 721 особу (93% від загальної кількості поданих анкет). Серед них – державні службовці, військовослужбовці, депутати міських і селищних рад, журналісти, волонтери.

До резерву публічних службовців для Криму можуть записатися всі бажаючі. Раніше голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров опублікував детальний алгоритм дій для громадян, які бажають зареєструватися в резерв спеціалістів для роботи на деокупованих територіях.