Правозахисник роз'яснив рідним постраждалих, чому важливо активно інформувати суспільство про кожен випадок порушення прав людини в окупації.

Голова правління громадської організації “Об’єднання родичів політичних в’язнів Кремля” та брат колишнього політичного в’язня Євгенія Панова Ігор Котелянець звернувся до родичів цивільних осіб, які стали жертвами незаконного утримання внаслідок збройної агресії Росії. Він наголосив на важливості активного інформування суспільства про кожен випадок та участі родичів у публічних заходах.

З відповідною заявою він виступив під час конференції до Дня прав людини в Києві.

Під час свого виступу Котелянець розповів, хто з полонених має більше шансів на звільнення і що для цього повинні робити їхні родичі.

“По-перше, ми тут говоримо про механізм звільнень, і, звичайно, ми бачимо, що найбільш ефективний механізм сьогодні – це взаємні звільнення, так звані обміни”, – зазначив правозахисник.

Голова Об’єднання родичів політичних в’язнів Кремля повідомив, що за останні майже три роки – близько 5% серед усіх звільнених за так званими обмінами – це цивільні.

Крім того, Ігор Котелянець підкреслив, хто з полонених має більше шансів на звільнення та що для цього повинні робити їхні родичі.

“Подивіться, хто ці звільнені цивільні. Це, в основному, ті люди, про яких дуже багато говорили, їхні прізвища були відомі, а їхні родичі були дуже активними. Вони брали участь у всіх заходах, на які їх запрошували, усіх прес-конференціях, адвокаційних поїздках. Вони самі викладали повідомлення у фейсбуці, заклики, вони розповідали про своє листування зі своїми рідними, вони робили цю історію дуже і дуже публічною. Це дуже добре і дійсно впливає на звільнення”, – зазначив Ігор Котелянець.

За словами експерта, старання родичів ніколи не залишаться непоміченими, з часом вони все ж принесуть результат.

“По-перше, ви формуєте в суспільстві знання про цю проблему і запит до влади вирішити її. По-друге, ви формуєте у влади усвідомлення важливості звільнення вашого рідного,” – додав він.

До активного інформування суспільства про випадки зникнень та викрадень людей також закликала Левіза Джелял, дружина колишнього політичного в’язня Наримана Джеляла. Вона підкреслила, що це може допомогти зберегти життя затриманих, а також сприяти їхньому швидкому звільненню.

“Політичні в’язні, чиї імена ми сьогодні чули, які звучать іноді – це лише та мала частина. Їх набагато більше. Про деяких ми навіть не знаємо, тому що одні не мають можливості заявити про себе, інші – просто бояться це зробити”, – зазначила Джелял.

Після арешту свого чоловіка вона створила сторінку в соціальній мережі для того, щоб висвітлювати хід слідства, умови його перебування та інші важливі аспекти.

“Мене підтримали в цьому дуже багато його друзів, журналістів, правозахисників, просто людей, небайдужих до цього”, – розповіла вона.

Вона впевнена, що інформування суспільності про затримання та викрадення не лише може запобігти жорстокому поводженню з боку правоохоронців, але й дати можливість адвокатам надати необхідну допомогу затриманим.

Крім того, Левіза поділилася власним досвідом. Після викрадення її чоловіка Наримана Джелала, вона разом із друзями розголошувала інформацію про цей інцидент. Це допомогло привернути увагу до ситуації і змусило правоохоронців офіційно визнати його затриманим.

“Застосування саме такого алгоритму інформаційної огласки і розшуку людини – це є певним імунітетом для людини, яка зникла або була затримана”, – зазначила вона.

Левіза також вважає, що дії після затримання або викрадення людей на окупованих територіях повинні бути терміновими.

“Крайньо важливо при зникненні, викраденні людини якомога голосніше інформувати суспільство про це. Це може врятувати людину, ну, по-перше, від жорстокого поводження з боку ФСБ у перші години, а по-друге, допоможе припинити ці жорстокі дії щодо людини або змусить їх офіційно визначити цю людину затриманою, що дозволяє вже допомогти адвокатам, тобто надати юридичну допомогу цій людині. У будь-якому випадку це краще, ніж просто мовчати”, – підкреслила дружина екс-обранця Кремля.

Станом на 9 грудня Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь зафіксувало, що російські окупанти незаконно утримують 218 осіб, з них 132 – кримські татари. З загальної кількості 43 – арештовані (з них 28 кримських татар), 151 – ув’язнені (з них 97 кримських татар), 26 – без статусу (з них 6 кримських татар).

Раніше голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв повідомив, що його правозахисна організація зіткнулася з кількома проблемами при документуванні військових злочинів.

Зокрема, починаючи з 2023 року, родини політичних в’язнів намагалися приховати затримання їхніх близьких співробітниками ФСБ. Російські силовики шантажували родини тим, що за мовчання про арешт людини обіцяли його швидке звільнення. Також люди, які співпрацювали з Кримськотатарським ресурсним центром, почали сумніватися в доцільності передачі інформації про полонених, оскільки багатьох досі не звільнили.

Раніше Кримська правозахисна група закликала кримчан надсилати документи та інші докази, що підтверджують скоєння злочинів в окупованому Криму.

Напередодні Центр прав людини ZMINA представив посібник “Як постраждалі в Україні можуть бути почуті Міжнародним кримінальним судом (МКС)”. Раніше Центр готовності цивільних розробив, зокрема, для жителів окупованих територій онлайнкурс на платформі Prometeus “Хамелеон”. Уникнення полону та психологія виживання в полоні”.

Напередодні ZMINA повідомляла, що для українців, які проживають на тимчасово окупованих територіях, запрацював електронний сервіс