Ми спостерігачі, а не механізм забезпечення дотримання міжнародного гуманітарного права – Міжнародний Комітет Червоного Хреста.

Заступник голови делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) в Україні Грег Мюллер підкреслив, що його організація є лише спостережним органом без механізмів примусового забезпечення дотримання міжнародного гуманітарного права (МГП), оскільки світове співтовариство не надало такого мандата.

Про це він сказав під час конференції “Десятиліття 2014-2024. Відстоюючи права людини. Зберігаючи демократію”, передає кореспондент видання ZMINA.

Він назвав МКЧХ хранителем міжнародного гуманітарного права.

“За Женевськими конвенціями МКЧХ – це орган, який сприяє їх дотриманню та працює зі сторонами Женевських конвенцій, підписантами цих конвенцій, щоб поліпшити дотримання цих документів. Щоб реалізувати цю мету, нам потрібен доступ до регіонів, де відбуваються зіткнення, де є жертви, до об'єктів, де утримують людей в місцях несвободи”, – сказав Мюллер.

Він запевнив, що МКЧХ веде переговори зі сторонами конфлікту відповідно до МГП, і нагадав, що сторони зобов'язані надавати МКЧХ доступ до об'єктів, де утримують військовополонених.

“Тобто це не є дискреційним повноваженням сторін. Вони зобов'язані це робити. Є, звичайно, питання військової необхідності, певні інші обмеження, які впливають на рівень нашого доступу, але ми робимо все можливе, щоб досягти цього доступу”, – сказав заступник голови.

Він констатував, що дотримання МГП залежить від бажання та волі сторін конфлікту.

“Як я вже сказав, ми є спостережним органом, ми не є механізмом забезпечення дотримання МГП. Нам не надали таких повноважень, ми не отримали цього від міждержавного співтовариства. Наші можливості обмежені. Тому дотримання норм МГП, надання МКЧХ доступу до військовополонених, доступу до конфлікту та агрегування залежить від бажання держав дотримуватися цих норм”, – сказав він.

Мюллер повідомив, що в останні роки у світі спостерігається зниження випадків дотримання МГП. Він зазначив, що наразі у світі 120 збройних конфліктів за участю 60 держав, і приблизно вдвічі більше недержавних територій. У 90 конфліктах з цих 120 конфліктів МКЧХ працює, і бачимо на цьому прикладі, наскільки менш важливим стає дотримання МГП.

“Ми бачимо, як менш важливим стає дотримання МГП у світі. Це як інфекція, яка поширюється, і це ризик на майбутнє. Потрібно працювати над тим, щоб обмежити цю інфекцію”, – резюмував Мюллер.

Раніше Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубинець відзначив, що протягом 10 років Міжнародний комітет Червоного Хреста не може отримати доступ до російських тюрем, де утримують українців.

Тим часом представник місії МКЧХ в Україні Олександр Власенко заявив, що Міжнародний комітет Червоного Хреста нікого не критикує, а лише заохочує обидві сторони конфлікту дотримуватися міжнародних законів. Завдяки цьому організація зберігає можливість отримати хоча б якийсь доступ до військовополонених. Тим більше, що МКЧХ дотримується принципів безсторонності та нейтральності.

Нагадаємо, Міжнародна федерація Червоного Хреста вирішила не призупиняти членство Російського Червоного Хреста в організації, незважаючи на можливі порушення правил нейтральності, виявлені рядом міжнародних медіа.

Рішення було ухвалено за підсумками чотириденного засідання в Женеві. Керівництво МФКК вирішило не призупиняти членство РКК, незважаючи на виявлені раніше журналістами порушення, а лише створити наглядовий орган і закликати РКК “опрацювати виявлені виклики та заявлені порушення” добропорядності.

Міжнародна федерація стверджує, що російська організація нібито “співпрацювала з нею протягом усієї перевірки”, а сама федерація не виявила доказів багатьох звинувачень. У федерації порекомендували провести тренінг з принципів Червоного Хреста для всього персоналу РКК.

Таке рішення розкритикували українські чиновники, назвавши це слабкою реакцією на серйозні звинувачення.

21 листопада 2024 року секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, генерал Дмитро Усов під час міжнародної конференції Crimea Global констатував, що міжнародні організації продемонстрували свою недієздатність у звільненні незаконно утримуваних осіб.

Під час цього заходу він також повідомив, що наразі в Україні як військовополонені, які воювали в складі збройних сил РФ, перебувають громадяни Ірану, Словаччини, Ємену, Непалу, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Сьєрра-Леоне, Куби та Шрі-Ланки. Росія взагалі не звертається до України з питаннями про звільнення або обмін військовополонених – громадян цих 10 країн.

Напередодні заступник керівника Офісу президента Ірина Мудрая повідомила, що багато чує від партнерів, як вони захоплюються Україною та українцями під час такої екзистенційної війни.

“Вони захоплюються, що ми маємо бажання і здатні проводити такі глобальні реформи в системі правосуддя. Хотілося б так само захоплюватися і нашими міжнародними партнерами, які мали б бажання і можливості реформувати глобальне правосуддя. На жаль, на сьогодні Україна є драйвером усіх процесів реформування міжнародного права та притягнення агресора до відповідальності та відновлення справедливості. Поки ми не отримуємо тих результатів від наших партнерів, на які ми сподіваємося”, – сказала Ірина Мудрая та закликала їх до реформ міжнародного правосуддя.