Бійці 40-ї окремої бригади берегової оборони морської піхоти ВМС ЗСУ використовують бойову машину піхоти БМП-1ТС, яка оснащена українським бойовим модулем "Спис". У сюжеті видання "Армія TV" військові діляться перевагами цієї техніки, яка допомагає їм знищувати російські окупаційні війська.
"Система [управління вогнем] дуже цікава. Сучасна конструкція включає екран, додаткове перемикання набоїв, їх кількість і сам штурвал управління. Налаштування балістики відбувається за допомогою цієї клавіші - тобто, коли я її натискаю, попередньо вимірявши відстань до цілі, гармата модуля автоматично визначає, під яким кутом вона повинна бути, щоб куля досягла мети", - розповідає навідник БМП-1ТС з позивним "Донецький".
Військовий також підкреслює важливість стабілізації бойового модуля, що дозволяє уражати ворога в русі. "Під час їзди, якщо мені потрібно працювати "з ходу", я натискаю кнопку, і модуль починає слідкувати за попередньо налаштованою ціллю. Таким чином, під час руху башта змінює нахил і обертає. Машина рухається сама, а башта функціонує "своїм життям", - зазначає військовий.
Він також порівнює БМП-1ТС з БМП-2: "На тренуваннях працювали з "двійкою" разом. "Двійка" стріляє хаотично. Ця - завжди в ціль. "Двійка" стріляє швидше, але ця - точніше".
На БМП-1ТС, представленій у сюжеті, відсутній ПТРК. Військові зазначають, що при необхідності його можна встановити, оскільки машина має всі потрібні кріплення, захист для пускової тощо.
Про особливості роботи бронетехніки на полі бою розповів командир бронегрупи 1-го батальйону з позивним "Грізлі": "Ми готуємо екіпажі - вони чергуються, працюючи не постійно, а один через один. Також у нас є екіпажі БМП-2, які завжди на підстрахуванні. Наприклад, якщо виїжджають дві "ТС-ки", одна БМП-2 завжди готова на підстрахування. Ми стикалися із ситуацією, коли одна машина виїжджала, скидалася гуска, і потрібно було тягнути".
Командир розповідає, що згодом вони дійшли до того, що для виконання завдання потрібно виїжджати двом машинам, а ще одна має бути прогріта для термінового виїзду на допомогу. "Ми намагаємося працювати синхронно, у нас різні рубежі, але востаннє, коли виїжджали, все вдалося - одна працювала з одного боку, інша - з іншого, в одну точку".