Протягом 1980-1990-х років Італія виготовила для своїх збройних сил до 300 зенітних самохідних артилерійських установок SIDAM (також відомих як SIDAM-25), які базувалися на гусеничних бронетранспортерах M113A2, виготовлених в країні з відповідним рівнем модернізації.
Проте на сьогодні італійські зенітні установки більше не перебувають на озброєнні, оскільки їх було ліквідовано на початку 2010-х років через моральну застарілість. Бронетранспортери, що слугували платформою для SIDAM, пройшли конверсію та були передані Збройним Силам України, про що зазначає ресурс btvt_2019 у своїй публікації.
Від Defense Express хочемо підкреслити, що насправді в разі SIDAM 25 можна стверджувати, що ця самохідна зенітно-артилерійська установка на початку 2010-х років виглядала вкрай морально застарілою, зокрема через недоліки бортової апаратури.
Однак, якщо врахувати реалії повномасштабної війни РФ проти України, виявляється, що ці італійські зенітні установки SIDAM 25 могли б знайти своє місце в системі протиповітряної оборони нашої країни для захисту від рашистських дронів. І в цьому контексті ми знову маємо нагадати про фразу: "історія не має умовного способу".
Military aid to Ukraine updated with:Delivered;- "Unknown number of" M113 Armoured Personnel Carriers (Ex-Italian Sidam-25 rebuild into an APC config. Seen in Russian trophy video where they shoot at it with a BTR-82)https://t.co/GCnv3eA85k pic.twitter.com/AX2tV3vXhI— Jeff2146 (@Jeff21461) June 16, 2024
Конкретизуючи, головною проблемою SIDAM-25 вважалася відсутність бортової радіолокаційної станції. Передбачалося, що наведення установки на ціль відбуватиметься або за допомогою бортової оптико-електронної станції та лазерного далекоміра, або ж за цілевказівкою від батарейної РЛС.
SIDAM 25 була обладнана чотирма 25-мм автоматичними гарматами Oerlikon KBA, кожна з яких могла вести вогонь з темпом 600 пострілів на хвилину. Максимальна дальність стрільби по повітряним цілям складала 2-2,5 кілометри, а по наземним – до 5 кілометрів.
Загальний боєкомплект складав 600 пострілів, або по 150 пострілів на ствол, і стрільба могла здійснюватися чергами по 15 або 25 пострілів. На цьому фоні загальний боєзапас також вважався недостатнім, що і визначило долю SIDAM-25 у відповідному контексті.
Довідник The Military Balance за 2010 рік стверджує, що тоді італійська армія ще мала в строю 64 самохідні зенітні установки цього типу. Що стосується італійських M113A2, які слугували базою для SIDAM 25, то їх переробка була мінімальною і полягала в перекомпоновці внутрішнього простору для розміщення башти зі зенітними гарматами. Бойова маса при цьому складала 15 тонн, а шасі втрачало можливість плавучості.
У квітні 2022 року італійська преса повідомила про можливість передачі зеніток SIDAM 25 для ЗСУ. Проте це були лише припущення італійських журналістів, які не отримали підтвердження.