Не ставте їх у заручники! Що означають заяви в Польщі про обмеження допомоги українцям?

Українців, які знайшли притулок від війни в Польщі, можуть позбавити виплат 800+ та безкоштовної медичної допомоги. Проте, не всіх, а лише тих наших співвітчизників, які офіційно не працюють. Відповідні законодавчі ініціативи зареєстровані в Сеймі.

"Телеграф" розбирався, чому виникла така ініціатива та як на неї реагують представники громадського сектору, українські парламентарі, а також самі поляки.

Умови – шкільна обов'язок та офіційна робота

У Польщі, яка з перших днів повномасштабного вторгнення приймала втікачів від війни з України та надавала їм різнобічну підтримку, поступово почала її обмежувати. Так, минулого літа була скасована одноразова виплата 300 злотих при першому в'їзді в країну та програма "40+", яка передбачала компенсацію в розмірі 40 злотих на день за розміщення та харчування для біженців. Вона діяла протягом 120 днів після прибуття в Польщу і продовжувалася лише для представників пільгових категорій. Крім того, було введено умову для отримання допомоги в рамках програми "Сім'я 800+" (800 злотих на місяць виплачується на кожну дитину до досягнення нею 18-річного віку, незалежно від доходу сім'ї) – обов'язкове відвідування дитячого садка або школи. Ця норма почне діяти з червня 2025 року.

Але цього виявилося недостатньо, і з'явилися нові ініціативи від польських політиків щодо згортання допомоги. Заговорили про них на фоні старту передвиборчої кампанії, адже 18 травня 2025 року в країні оберуть президента. Зокрема, мер Варшави Рафаł Тшасковський — кандидат від правлячої партії "Громадянська коаліція" — під час зустрічей з виборцями зазначає, що назріла необхідність фундаментальних змін у виплатах для українців. "Більшість українців у Польщі важко працюють. Тут вони живуть, тут платять податки, а їхні діти навчаються в польських школах. Це абсолютно очевидно, що вони повинні отримувати 800 плюс. Але ті, хто в Польщі не працюють, на 800 плюс не мають права. Це просто здоровий глузд. Просто хтось мав про це голосно заявити", — цей меседж Тшасковський транслює і в своїх соціальних мережах.

Ідею Тшасковського підтримали представники різних політичних сил, наприклад, лідер "Конфедерації" Славомир Менцен, а також однопартієць Тшасковського та діючий прем'єр-міністр Дональд Туск. Про це він повідомив у себе в мережі Х (Twitter). При цьому в партії "Право і справедливість" (PiS) нагадали, що ще минулого року пропонували поставити виплату 800+ в залежність не лише від шкільної обов'язку (цю норму погодили), але й від подачі заяви на отримання карти побиту. Але остання радикальна пропозиція не пройшла, а серед її противників була саме "Громадянська коаліція", яка через рік виступила з власною ініціативою щодо обмеження допомоги українцям. Але PiS вирішили перевірити, чи не є заяви політичних конкурентів лише передвиборчим піаром і подали законопроект у Сейм Польщі з правками про обмеження виплат для тих українців, хто не працює і не платить податки.

Крім того, депутати від партії "Конфедерація" запропонували на розгляд Сейму і зміни у питанні доступу до безкоштовних медичних послуг для українських біженців. Адже сьогодні вони мають на рівні з поляками право не лише на екстрену допомогу, але й на лікування хронічних захворювань, профілактичні заходи тощо. Проте політики хочуть скасувати цю норму для тих, хто не платить страхові внески.

Доходи від присутності українців більше витрат

При обґрунтуванні вибірковості в наданні допомоги українським біженцям прихильники такого кроку зазначали, що Польща не повинна йти шляхом сусідньої Німеччини та Швеції. Адже ці країни як тимчасове притулок вибирають нібито через вигоду, оскільки соціальні виплати в них досить високі. Наприклад, у 2024 році, згідно з дослідженням німецького інституту Ifo, в середньому українці могли розраховувати на отримання 960 євро на місяць (в сумі допомога по безробіттю та компенсація за оренду житла). В еквіваленті це 41,8 тис. гривень, що, звісно, не йде в порівняння з 8,2 тис. гривень (800 злотих), що пропонують у Польщі. Тим більше дивно виглядають заяви польських політиків, що українці "живуть на соціальні виплати". Такої думки, наприклад, дотримується лідер "Конфедерації" Славомир Менцен.

Серед депутатів Сейму є голоси на захист українців і визнання, що значна частина біженців, а саме майже 80% дорослих біженців, швидко адаптувалася, влаштувалася на роботу або почала власний бізнес. А це відповідно наповнює бюджет Республіки Польща. "Українці сьогодні сприяють зростанню польського ВВП приблизно на 1% за рахунок споживання та роботи, загалом — як оцінюють економісти, доходи від їхньої присутності в Польщі перевищують на 5-10 мільярдів витрати, які в зв'язку з цим несе наш бюджет", — наводить статистику у себе на сторінці в Facebook спікер Сейму Шимон Головня. Він як лідер партії "Польща 2050" також претендує на президентське крісло.

Головня також підкреслює, що з 2022 року вже вдвічі (з 500 до 250 тис.) зменшилася кількість українських дітей, які отримують виплати в рамках програми 800+. Політик прогнозує, що цей показник ще зменшиться з літа цього року, коли для отримання цього виду допомоги навчання в школі або відвідування дитячого садка стане обов'язковим. Політик також зазначив, що без роботи в Польщі може залишатися незначна частина біженців, переважно жінки, які мають маленьких дітей або хворих членів родини, що потребують постійного догляду. І він не хотів би, щоб ця категорія ставала "заручником будь-якої виборчої кампанії".

Також Головня зазначив, що і зараз система працює таким чином, щоб виявляти можливі зловживання або шахрайства в цьому питанні. Адже від опонентів звучать заяви, що деякі українці отримують виплати на дітей, хоча фактично не знаходяться в країні. У розмові з "