Через війну в Україні Інтерпол відмовляється оголошувати в розшук російських військових злочинців, повідомляє Нацполіція.

У 2022 році Національне центральне бюро Інтерполу в Україні звернулося до Генерального секретаріату Інтерполу (ГСІ) з проханням провести консультації щодо розшуку військових злочинців. Однак після двох років розгляду ГСІ відмовився задовольнити прохання українців, мотивуючи це тим, що Україна є стороною збройного конфлікту, і це може негативно вплинути на репутацію організації.

Про це під час пресконференції “Інтерпол та інші механізми переслідування військових злочинців” розповів начальник Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції України Віталій Касап, передає ZMINA.

За його словами, на початку повномасштабного вторгнення українські інтерполівці отримали ряд запитів від національних органів досудового розслідування про оголошення російських військових злочинців у міжнародний розшук. Під “військовими злочинцями” малися на увазі особи, яких Україна звинувачує у вчиненні серйозних злочинів, але місцезнаходження яких невідоме. У разі позитивної відповіді Інтерпол мав би внести цю інформацію до своєї бази даних і позначити її так званою червоною карткою.

У 2022 році українське бюро звернулося до Генерального секретаріату Інтерполу з проханням допомогти в розшуку та переслідуванні російських військових злочинців. Однак ГСІ відклало розгляд цього питання на невизначений термін, одночасно ввівши щодо РФ обмеження на будь-які запити про розшук злочинців. Організація також вирішила перевіряти всі справи, передані Росією, на відповідність своїм правилам і статуту.

“Це також стосується і статті 3, яка забороняє обробку будь-яких даних по справах релігії, расової приналежності, військових ситуацій і політики. Наприклад, запит про розшук Януковича підпадає під статтю 3 статуту Інтерполу, тому ми в свій час отримали відмову,” – пояснює Касап.

Представник Нацполіції зазначив, що будь-яке національне бюро може, посилаючись на статтю 3, звернутися до ГСІ з проханням про проведення консультацій щодо розшуку військових злочинців. Саме з таким запитом українське бюро звернулося до Генерального секретаріату Інтерполу у 2022 році. ГСІ майже два роки розглядало це питання, проводячи внутрішні консультації з різними експертами. Зі свого боку українці постійно підкреслювали недопустимість тривалого розгляду їхнього запиту.

“Безумовно, тут потрібно пам'ятати, що Інтерпол – це дуже бюрократична структура зі своїми усталеними правилами і статутом, якому більше ста років. Відповідно, у них є своє бачення щодо того, як обробляти такі запити і на що варто звертати увагу,” – зазначає начальник Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції.

Також Касап додає, що у травні 2024 року від ГСІ надійшла відповідь, що такі звернення можуть розглядатися без обмежень, але з певними застереженнями, про які йдеться в резолюції AG-2010-RES-10, що дозволяє оголошувати в розшук підозрюваних у вчиненні геноциду, злочинів проти людяності та військових злочинів. Інтерпол пояснив своє рішення тим, що Україна є стороною збройного конфлікту, тому це може зашкодити інтересам організації та її країнам-учасникам.

“Ми отримали так звану відмову через те, що Україна перебуває у стані війни, і для Інтерполу це може призвести до репутаційних ризиків. Отримавши її, ми розпочали кампанію, метою якої є переконати ГСІ переглянути свою позицію,” – ділиться Касап.

У червні 2024 року під час конференції в Албанії представники українського бюро Інтерполу звернулися до тодішнього генсека організації Юргена Штока з проханням переглянути це рішення. Для того щоб професійно аргументувати свою позицію, українці залучили міжнародних експертів, а також представників Генпрокуратури та МЗС України. Генеральний секретаріат Інтерполу відмовився змінити свою позицію. Лише після обрання у листопаді 2024 року нового генерального секретаря – Вальдеса Уркіза – питання вдалося зрушити з мертвої точки.

“Завдяки цьому ми отримали додатковий поштовх. І ми дуже сподіваємося, що ГСІ найближчим часом задовольнить наш запит на використання такого інструменту, як резолюція 2010,” – говорить він.

Зараз українські правоохоронці намагаються переконати представників Інтерполу зняти з порядку денного гальмуючий фактор, тобто війну. На їхню думку, з правової точки зору не повинно бути жодних обмежень на розшук військових злочинців для будь-якої країни – члена організації, навіть якщо вона є стороною збройного конфлікту. У разі позитивного рішення українські правоохоронці зможуть оголошувати в розшук не лише росіян, але й громадян інших країн, які вчиняють військові злочини на території України.

При цьому Касап підкреслює, що подати в розшук військових злочинців може як Україна, так і Росія. Інтерпол, отримавши таку заявку, повинен надіслати запит до країни, громадянином якої є обвинувачений (в нашому випадку до РФ і навпаки). Україна ж, як і Росія, повинна дати згоду на екстрадицію цієї особи, однак, як зазначає представник Нацполіції, навряд чи хтось на це піде.

“Якщо такий механізм все ж запрацює, РФ також буде його використовувати. Ми, звичайно, будемо відмовляти. У цьому і полягає нейтральність та об'єктивність організації, коли її інструменти працюють для всіх,” – вважає він.

Нагадаємо, що більше 10 років росіяни вчиняють військові злочини на території України. З початком повномасштабного вторгнення їхня кількість зросла в геометричній прогресії. Українські суди періодично виносять вироки російським військовим злочинцям. Водночас усі запити на міжнародний розшук цих злочинців через Інтерпол поки були відхилені.

Інтерпол – міжнародна організація кримінальної поліції, яка розшукує і сприяє пошуку людей, об'єктів, до складу якої сьогодні входять 196 країн світу. Вона не є силовим органом. Однак саме ця організація координує роботу правоохоронних органів окремих країн, коли йдеться про міжнародну боротьбу з злочинністю.