На сьогоднішній день сухопутні війська Словаччини володіють 30 радянськими танками Т-72М1 та 15 танками Leopard 2A4, які були передані від Німеччини в обмін на озброєння "Варшавського договору" для Збройних сил України.
Словаччина планує замінити свої Т-72 на більш сучасні моделі, зокрема в контексті зобов'язань перед НАТО. Спочатку Міністерство оборони Словаччини розглядало можливість придбання 104 нових основних бойових танків Leopard 2A8, але тепер країна зосередилася на придбанні менш потужних машин – легких танків CV90120-T від BAE Systems, які створені на базі БМП CV90 з 120-мм гарматами.
Цей, м’яко кажучи, несподіваний поворот у Міністерстві оборони Словаччини пояснюють фінансовими причинами. Зокрема, вартість закупівлі 104 нових Leopard 2A8 перевищить 2 мільярди євро, з розрахунком 25 мільйонів євро за одиницю, що є надто великим фінансовим тягарем для державного бюджету.
Словаччина не може зменшити кількість танків з 104, оскільки зобов'язання перед НАТО передбачають наявність двох танкових батальйонів замість одного, з розширенням штату до 52 танків у батальйоні замість 44.
Тому словацьке оборонне відомство розглядає варіант придбання на заміну радянським Т-72 не Leopard 2A8, а легких танків CV90120-T, які коштують по 11 мільйонів євро за одиницю.
Згідно з даними The Military Balance, у 2023 році оборонний бюджет Словаччини склав 2,46 мільярди євро (дані за 2024 рік відсутні). На фоні такої суми, витрати в 2 мільярди євро лише на нові основні бойові танки дійсно можуть виглядати непосильними, але з іншого боку, платежі за нові танки для словацької армії можуть бути розподілені на кілька років. Тим більше, що проект по Leopard 2A8 для Словаччини планувався в співпраці з Німеччиною, яка також має намір придбати такі танки для Бундесверу.
Крім того, в випадку з CV90120-T йдеться про машину, що на перший погляд має привабливі характеристики за ціною та співвідношенням "мобільність/вогнева потужність", але з іншого боку – вона не здатна виконувати такі ж функції на полі бою, як класичний основний бойовий танк.
На сьогоднішній день жодна з країн НАТО не придбала легкі танки CV90120-T, що лише ускладнює проблему сумісності з арміями інших учасників Альянсу на полі бою. Тому виникає логічне питання: навіщо насправді купувати таку машину, особливо в умовах дефіциту ресурсів?
Вищезгаданий приклад чітко демонструє, що реальна уніфікація основних бойових танків серед учасників НАТО зазнає значних труднощів. Також це свідчить про те, що перед Альянсом стоїть завдання не лише наростити фактичний рівень оборонних витрат, але й перейти від кількісного до якісного рівня.