У Києві не вдалося захистити будівлі, яким понад 100 років. Чому Київрада проти і як зберегти історичну архітектуру?

У Київській міській раді 12 грудня з тріском провалилася спроба прийняти проект рішення про збереження значущих історичних будівель Києва "старших" 100 років. Його розробка стала відповіддю на знищення "садиби Зеленських" – не перший і не єдиний випадок, коли архітектурні пам'ятки столиці знищуються на користь нового будівництва. Однак депутати не підтримали документ, який, на думку авторів, дозволив би запобігти таким прикрим ситуаціям.

Чи можна вважати це "зрадою", і чи дійсно з цим рішенням знищення історичної забудови в столиці припинилося б, "Телеграф" поцікавився у голови Громадської ради при КМДА Геннадія Кривошея та активіста Дмитра Перова.

100 років – достатній довід або ні?

З літа цього року робоча група при Київській міській державній адміністрації працювала над розробкою додаткових механізмів захисту культурної спадщини та історичної забудови міста. Адже гучний скандал зі знесенням двоповерхової "садиби Зеленських", розташованої на вулиці Олександра Конісського, 22, показав, що у місцевих властей недостатньо важелів для впливу на недобросовісних власників і забудовників, які знищують архітектурну спадщину. У цьому випадку на момент знищення будівлі 1890 року – однієї з найстаріших і останньої дерев'яної на вулиці – не було статусу пам'ятки. При цьому вона входила до "Списку історичних будинків, які потребують додаткового захисту".

Одним з першочергових кроків стало пропозиція від Департаменту охорони культурної спадщини КМДА прийняти рішення, що регламентує контроль за проведенням робіт у будівлях та спорудах, побудованих понад 100 років тому, але не мають офіційного статусу об'єкта культурної спадщини.

"Чому це важливо? Через нерегульованість цього питання будівлі без статусу часто стають жертвами навмисного знищення, що викликає суспільний резонанс, – пояснювали в Департаменті. – Що передбачає проект? Документ пропонує впровадження додаткових механізмів захисту таких будівель: жорсткий контроль за проведенням будівельних робіт до моменту надання офіційного статусу".

Зокрема, автори проекту пропонували доповнити Правила благоустрою міста Києва пунктом про необхідність замовникам робіт у разі планів на ремонт або знесення будівель і споруд віком 100+ отримувати рішення Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини, що діє при Департаменті. Крім того, пропонувалося зафіксувати окремим пунктом відповідальність власників таких об'єктів у разі їх пошкодження або знищення з обов'язком відновити до первісного стану за власні кошти.

Про необхідність впровадження механізму захисту не окремих пам'яток, а так званої фонового історичної забудови неодноразово говорив і Дмитро Перов – київський активіст, співзасновник пам'яткоохоронного хабу "Цегла". За його даними, на сьогодні в Києві 3 000 історичних об'єктів, з яких лише третина має статус пам'яток. При цьому отримання його зазвичай справа не швидка, що дає можливість забудовникам "відправляти під екскаватор" будівлі з історією.

У громадській раді при КМДА в цілому ідею підтримали, але підкреслили, що прийняття рішення має певні ризики і глобально проблему не вирішить.

- Ви плануєте, наприклад, виконання певних робіт, отримали містобудівні умови та обмеження (документ, що містить комплекс планувальних і архітектурних вимог до проектування та будівництва – Ред.), детальний план території, розробили проект і звертаєтеся за карткою на тимчасове порушення благоустрою, оскільки вам потрібно огородити місце проведення робіт. А вас направляють додатково в Консультативну раду, – наводить приклад розвитку подій Геннадій Кривошея – голова громадської ради при КМДА. – Ви запитуєте, чому, а вам пояснюють, тому що дому або споруді 100 років, і відповідно, ви можете отримати негативне рішення про дозвіл на ремонт або реконструкцію. Тобто це додаткове навантаження на бізнес і блокування його роботи.

До того ж, чому 100 років, а не 95 або 80? На мій погляд, прив'язка повинна бути не до року побудови, адже історичне значення для столиці мають і більш "молоді" об'єкти. Наприклад, "Будинок квітів", Житній ринок, ринок Володимирський тощо. І в робочій групі ми говорили про те, що необхідно визначити чіткий перелік об'єктів історичної спадщини. На сьогодні ми маємо такий, взятий з історико-архітектурного опорного плану, він містить приблизно 1800 об'єктів, але потребує актуалізації. Крім того, потрібно визначити чіткі критерії, за якими в такий список можуть бути внесені будівлі, – підкреслив Кривошея.

При цьому категорично проти наміру влади ввести заходи зі збереження історичних будівель і споруд публічно виступила Українська асоціація девелоперів. Зокрема, у заяві зазначалося, що запропонований проект рішення буде перешкоджати розвитку підприємництва і погіршить інвестиційний клімат у столиці, оскільки передбачатиме отримання додаткових документів. Також, на думку авторів заяви, норми проекту рішення передбачають "перекладення на власників/користувачів усіх без винятку будівель, споруд, рік будівництва яких становить понад 100 років, обов'язків уповноважених органів. Мається на увазі обов'язок забезпечити виявлення нерухомих об'єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації, зокрема, шляхом виконання функцій замовника та укладення з цією метою контрактів". Також девелопери скаржилися, що опосередковано рішення передбачає заборону на виконання робіт на таких "старих" об'єктах.

Одного рішення Київського міськради недостатньо?

Проект рішення "Про окремі заходи зі збереження будівель і споруд, рік будівництва яких становить понад 100 років у місті Київ" депутати розглянули на останньому пленарному засіданні Київради. З 73 депутатів, присутніх у залі, за нього проголосувало лише 54 (цього голосів не вистачило для прийняття рішення), ще 14 не голосували, двоє були проти, а троє утрималися. Серед тих, хто закликав колег не підтримувати ініціативу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, були, за інформацією Дмитра Петрова, представники різних партій, зокрема