Не лише Бабин Яр. Які регіони України зазнали найбільших втрат під час Голокосту.

Щорічно 27 січня міжнародна спільнота вшановує пам'ять жертв Голокосту — саме в цей день у 1945 році війська 1-го Українського фронту звільнили один з найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау. Бабин Яр у Києві став символом масових розстрілів євреїв нацистами, проте багато представників цього народу загинули й в інших регіонах України.

"Найбільші єврейські громади, єврейське населення були у Львові, Одесі, Дніпропетровську, Харкові, у Києві. Більшість громад були знищені. І Бабин Яр — це також символічна назва місць розстрілів по всій країні", — пояснив історик Анатолій Подольський. "РБК-Україна".

За його словами, за сучасними оцінками дослідників, відомо про близько 2000 місць масових поховань українських євреїв, які були вбиті під час нацистської окупації. Таким чином, місця масових вбивств євреїв, "Бабині Яри", є по всій Україні. З заходу України євреїв депортували в табори смерті, які німецькі окупанти організували в Польщі. І там вони гинули.

Через те, що нацисти знищували євреїв, по всій Україні багато міст залишилися без єврейських громад. На момент приходу в Україну Вермахту та СС у всіх українських громадах залишалися євреї, яких вони вбили.

"Але завдяки українцям, які рятували євреїв, своїх сусідів, співмешканців, люди виживали під час нацистської окупації – завдяки Праведникам народів світу. Вони вижили завдяки неєвреям, які жили на території України – українцям, полякам та іншим, які рятували їх, ризикуючи власним життям", — зазначив історик.

Подольський розповів, що великі єврейські громади були в Східній Галичині, на Львівщині, Франківщині, в Тернопільській області, в Дрогобичі. Частину з них вбивали на місцях у гетто, інших депортували в табори смерті Белжець або Собібор.

"Приблизно 400 тисяч євреїв Східної Галичини загинули. На Волині – в Луцьку, Рівному та всіх містах регіону, загинули близько 120 тисяч осіб. Плюс – у великих містах", — зазначив історик.

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту: що потрібно знати

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту 27 січня було введено рішенням Генеральної Асамблеї ООН 1 листопада 2005 року. Саме в цей день у 1945 році солдати 1-го Українського фронту з лав Радянської Армії звільнили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі. Вперше Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту був відзначений у всьому світі в 2006 році, але деякі країни відзначали цей день і раніше.

На державному рівні Україна приєдналася до святкування цієї міжнародної дати в 2012 році (постановлення ВРУ від 5 липня 2011 р.). Хоча наша країна була однією з шести країн-ініціаторів прийняття відповідної резолюції ООН.

За інформацією Інституту національної пам'яті, в роки Другої світової війни жертвами нацистської політики стали шість мільйонів євреїв. З них 1,5 млн були дітьми.

Як повідомляв "Телеграф", 11 жовтня 2024 року в Бабиному Яру біля Менори відбулася традиційна Молитва в пам'ять про жертв Голокосту. Там 29 вересня 1941 року, в день Йом Кіпур, нацисти почали масові розстріли єврейського населення Києва. За один день було вбито понад 22 тисячі осіб.