Експериментальна IT-пасіка на Київщині: інженери розповіли про унікальний проєкт (ФОТО)

Компанія “AmoHive” створила першу в Україні експериментальну IT-пасіку у Київській області

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на "Кyїv1".

Торік на Київщині встановили смарт-вулики, які можна контролювати зі смартфона. Змінюючи різні параметри, можна досліджувати поведінку бджіл, процесу запилення і кількість зібраного меду.

Вже за кілька місяців після відкриття, українськими смарт-вуликами зацікавились у кількох країнах світу, зокрема у США, Канаді, Аргентині та Бразилії.

Головою проєкту AmoHive є чоловік Олександри Ігор Курдін. Саме йому належить ідея створення IT-пасіки.

Ми – група інженерів, головою якої є Ігор. У 2014 році помер його батько, який залишив під Києвом пасіку. Тоді Ігор почав як інженер придумувати рішення з друзями, як зробити так, щоб мати змогу контролювати та моніторити бджолосім’ю. Так, крок за кроком, вони довели до того, що вже у 2016 році з’явився прототип.

У 2018 році команда вирішила, що це рішення можна тестувати далі. І цей вулик почав працювати з 2018 року у Канаді, у Монктонському університеті, який веде на ньому дослідження до сьогодні

– розповідає Олександра.

На основі всієї інформації, яка зібралася за ці роки, команда склала заяву на грантовий конкурс Polish Challenge Fund, щоб розробити концепцію IT-пасіки. Конкурс вони виграли, але, на жаль, це був рік початку повномасштабного вторгнення, і проєкт призупинився.

Співзасновниця проєкту розповіла:

Ця програма була за підтримки МЗС Польщі і ООН, якщо не помиляюсь, відділення у Туреччині. Вони підтримували декілька держав. Здається, там була Молдова, Білорусь і Грузія, але ми свідомо обрали Україну.

По-перше, наша група – польсько-українська. По-друге, потужність бджільництва в Україні величезна – найбільша в Європі, і величезна кількість бджолярів. Тобто ми поєднали інноваційну технологію з основою: бджолярі і ресурси. Це все в Україні є.

Зрештою, 1-го червня на Київщині відкрили першу у світі IT-пасіку. Розробники встановили 10 експериментальних вуликів з поліпропілену та заселили бджолиними родинами трьох порід: українська степова, карпатка та карніка.

Як працюють смарт-вулики

AmoHive створили вулики, оснащені сонячними панелями та сенсорами, якими бджоляр може керувати зі смартфона. Інформація з датчиків передається на сервер, а звідти – на телефон.

Інтерфейс дуже простий для пасічника. Він має застосунок у своєму мобільному, де наживо бачить всі координати, які для нього необхідні.

Ми маємо сенсори вологості і температури всередині і зовні, координати GPS, ваги. І все це разом з’являється в різних видах графіків у додатку.

Завдяки цьому пасічник робить менше помилок, тому що він реагує вчасно. Якщо він відповідально до цього ставиться, звичайно

– розповідає Олександра.

Про мету команди

Команда AmoHive має доступ до даних у застосунку і опрацьовує їх з навчальною метою.

На пасіці спостерігають над тим, як поводяться бджоли, у разі потреби можуть регулювати температуру, вологість у вулику, адже ці показники впливають на захворюваність бджіл, а отже і результат їхньої роботи – кількість зібраного меду.

AmoHive також підтримує українські навчальні центри. Зокрема, почали співпрацю з Східноєвропейським університетом, який евакуювали з Луганська, та одним з університетів у Польщі.

Ми зацікавлені у створенні математичної моделі бджолосім’ї, яка допоможе будувати нові кадри, тестувати різні рішення вже не на справжніх бджолосім’ях, а не лише намагатися зрозуміти наслідки якихось дій людей, чи корму, чи технології в математичній моделі. Ми не прагнемо створити ідеальні вулики. Ми просто збираємо всю інформацію, аналізуємо і працюємо над питанням математичної моделі. Такі моделі в світі вже існують, але це все теорія. Ми до цієї теорії маємо змогу вкласти реальну інформацію

-зазначили інженери.

Про українське бджільництво

У команді AmoHive кажуть, що українське бджільництво – на високому рівні на європейському ринку. Втім, українським пасічникам варто встановлювати вулики не лише для отримання меду, а і для запилення рослин:

Якщо в нас будуть сильні бджолосім’ї, які будуть запилювати рослини, то ринок запилення в Україні буде мінімум у 10 разів більше за об’ємом, ніж ринок меду. Ми би завели більш контрольовану систему запилення, це дало б нові місця роботи, класну урожайність вищої якості.

В Україні, якщо я не помиляюсь, є лише одна чи дві пасіки, які працюють для запилення. Це дуже мало. Для прикладу, в Канаді таких пасік більшість, там бджолярі працюють не на мед, а на запилення. Мед для них – це додатковий прибуток. Схожий процес можна застосувати в Україні.

Про плани

Наразі AmoHive зосереджена на українському, польському та канадському ринках. Команда продовжує розвивати співпрацю з Аграрним університетом у Польщі. “Для них досвід IT-пасіки дуже важливий, бо у нас схожий клімат”, – каже Олександра Курдіна.

До AmoHive також звертаються дослідники з інших країн. Зокрема, деякі іноземні організації зацікавлені у даних щодо бджільництва, які накопичує компанія. Проте деталі команда поки що не розголошує.

Після відкриття пасіка мала перш за все пережити літо, показати, як бджоли збирають мед та підготувати їх на зиму. Протягом літа і зими AmoHive збирали інформацію, як поводили себе кожен з трьох видів.

Ми знайшли дуже цікаву поведінку бджіл. Наразі консультуємось зі спеціалістами у сфері бджільництва в Польщі і в Україні. Тому скоро буде інформація, що нам цікавого принесла IT-пасіка за зиму

– каже Олександра.

Команда хоче також надалі навчати дітей та заохочувати майбутнє покоління до бджільництва.

ІТ-пасіка, європейська нагорода, робота з університетом – над цим активно працювали невелика кількість людей. Коли ми до цього долучимо молодих і талановитих, результат може бути неймовірним. Для нас це найважливіше, тому ми готуємо майбутні кадри

– розповіла Олександра.

Нагадаймо, що на Васильківщині відкрили першу у світі експериментальну ІТ-пасіку.