Підвищення тарифів та зростання зарплат: Що прогнозує Нацбанк на наступні три роки

Національний банк України дав прогноз майбутнього у оновленому квітневому Інфляційному звіті. БізнесЦензор вибрав основні припущення Нацбанку, які торкнуться більшості українців.

Економіка почне відновлюватися, але повільно

За оцінкою НБУ, падіння реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у першому кварталі 2023 року сповільнилося до 13,5% після падіння на 31,4% у четвертому кварталі, на 30,6% – у третьому та на 36,9% – у другому кварталі 2022 року.

Однак вже у другому кварталі 2023 року Нацбанк очікує зростання ВВП на 15,9% у річному вимірі, що пояснюється низькою базою порівняння через наслідки повномасштабної війни у другому кварталі минулого року.

У третьому кварталі 2023 року Нацбанк прогнозує зростання ВВП на 3,9%, а у четвертому – на 3,7%. У підсумку зростання економіки України за підсумками всього року очікується на 2%. Це небагато, проте значно краще, ніж Нацбанк прогнозував раніше.

У випадку припинення повномасштабних бойових дій, деокупації територій та відновлення повноцінної роботи чорноморських портів зростання економіки прискориться до 4,3% у 2024 році та до 6,4% у 2025 році.

Але щоб повернутися до рівня до початку повномасштабного вторгнення знадобляться роки – за наступні три роки потенційний ВВП надолужить лише близько половини свого падіння у 2022-му. Стримувати зростання економіки будуть масштабність втрат внаслідок війни, недостатньо високі темпи інвестицій та повільне повернення українських біженців з-за кордону.

Ціни зростатимуть, але меншими темпами

З початку року інфляція знижувалася швидше, ніж очікував Нацбанк. У березні зростання споживчих цін сповільнилося до 21,3% в річному вимірі, значною мірою, завдяки швидкому відновленню енергетичної системи від наслідків російських терактів.

Нацбанк прогнозує, що інфляція знижуватиметься і надалі через здешевлення енергоносіїв на світових ринках, стриманий внутрішній попит, а також вплив монетарної політики.

Завдяки цьому НБУ суттєво покращив прогноз інфляції на 2023 рік – із 18,7% до 14,8%. Очікується, що за умови припинення активної фази війни, у 2024 році зростання цін сповільниться до 9,6%, а у 2025 році – до 6%.

Водночас цього року продовжиться зростання цін на плодоовочеву продукцію у зв’язку з очікуваним зниженням урожаїв, а також повернення вищих податків на паливо у другому півріччі.

Вагомим чинником зниження темпів інфляції Нацбанк вказує мораторій на підвищення тарифів на послуги ЖКГ для населення. Прогноз НБУ враховує лише підвищення тарифів на електроенергію для побутових споживачів в поточному році, яке готує Офіс президента та уряд. Водночас підвищення тарифів на газ, гарячу воду та теплопостачання Нацбанк прогнозує у наступному році.

"Зважаючи на високу соціальну значущість тарифів, очікується, що їх підвищення буде поетапним і триватиме впродовж декількох років, а також супроводжуватиметься розширенням соціальної підтримки", – вказує НБУ.

Підвищення енергетичних тарифів у сфері ЖКП може стати окремим ризиком для прогнозу інфляції. Однак відтермінування цих рішень призведе до погіршення фінансового стану державних енергокомпаній, що може викликати нестабільність на ринку енергоресурсів.

Ставки за депозитами зростатимуть

Ставки за депозитами зростають, незважаючи на профіцит ліквідності банківської системи, який сягнув нових рекордних значень – залишки коштів банків на коррахунках і депозитних сертифікатах у першому кварталі в середньому становили майже 520 млрд грн порівняно з 415 млрд грн у четвертому кварталі минулого року.

Водночас середньозважена ставка за строковими депозитами фізосіб у березні зросла до 12,9% річних, а за коштами бізнесу – до 13,7% річних. Для порівняння, середня ставка нових оформлених у січні гривневих депозитів для фізосіб становила лише 10,6% річних.

При цьому лише 34% гривневих коштів фізосіб у банках знаходяться на строкових депозитах. Однак Нацбанк очікує, що їхня частка зросте, адже в умовах збереження облікової ставки на високому рівні 25% річних та посилення вимог до банків, вони вже у квітні почали активніше конкурувати за вкладників, пропонуючи привабливіші ставки, передусім за депозитами понад 3 місяці.

Рівень безробіття знизиться, а зарплати зростатимуть

В оновленому звіті Нацбанк покращив оцінку безробіття у 2022 році з 25,8% до 21,1%, зафіксувавши позитивну динаміку на ринку праці в другому півріччі. За умови відсутності нових значних шоків, у 2023-2025 роках рівень безробіття поступово знижуватиметься: у 2023 році – до 18,3%, у 2024 році – до 16,5%, а у 2025 році – до 14,7%.

Після падіння на 11,4% у минулому році та на 8,7% у першому кварталі 2023 року реальні зарплати (з урахуванням рівня інфляції) нарешті почнуть зростати, хоча і повільно. Цього року Нацбанк прогнозує зростання на 3,7%, наступного – на 5,7%, а у 2025 році – на 4,9%.

Нацбанк зауважує, що з початку 2023 року ситуація на ринку праці поліпшується. Однак, безробіття залишається високим та набуває ознак структурного, зокрема, через значну кількість переселенців в окремих регіонах.

Надалі диспропорції на ринку праці зберігатимуться, тому безробіття залишатиметься вищим за довоєнний рівень, а зростання реальних зарплат буде переважно повільним та нерівномірним за секторами та регіонами.

Українські біженці повернуться з-за кордону, але не всі

У першому кварталі 2023 року, за оцінками ООН, кількість українських біженців продовжувала зростати: за кордон виїхало на 600 тисяч українців більше, аніж повернулося. Загалом за кордоном перебуває 8,6 млн українців, з яких 5 млн оформили статус тимчасового захисту в ЄС.

Нацбанк сподівається, що після завершення активної фази війни частина із них повернеться до України. Попередньо НБУ прогнозує, що у 2023 році з ЄС повернеться на 100 тисяч осіб більше, ніж виїде. У 2024 та 2025 роках очікується повернення ще 1,3 мільйона українців.

Проте, значна частина мігрантів повертатися не планує, зростає частка тих українців, які вже знайшли постійну роботу за кордоном. Водночас після завершення війни може активізуватися і зворотний рух, коли українці виїжджатимуть за кордон до своїх родин чи для пошуку роботи.

"Після повноцінного відкриття кордонів значній частині бізнесів доведеться конкурувати за робітників у тому числі і з закордонними роботодавцями, що стане вагомим чинником для подальшого зростання заробітних плат", – зазначається у звіті.

Міжнародна допомога зменшуватиметься

У 2023 році Нацбанк очікує значного дефіциту поточного рахунку внаслідок збільшення імпорту, значних витрат українських біженців за кордоном та обмеженим експортом через зниження врожаїв та ускладненої логістики.

У 2023 році дефіцит розшириться до понад 26% ВВП, надалі очікується його поступове звуження до 9,5% ВВП у 2025 році без урахування грантів у доходах.

Нацбанк зазначає, що до кінця 2023 року експорт товарів стримуватиме зниження світових цін на основні товари і збереження проблем із вивезенням продукції морем. Крім того, цьогорічні врожаї зернових будуть значно меншими через зниження площ посівів.

Водночас у 2023 році вперше за десятиліття знизяться валютні надходження від експорту ІТ-послуг через релокацію частини співробітників за кордон і глобальне зменшення попиту на продукти галузі.

Також призупиниться зростання обсягів грошових переказів від мігрантів, що може бути пов’язано з їх подальшою інтеграцією у ринок праці країн перебування.

Крім того, витрати українських біженців за кордоном у 2023 році зумовлюють стабільний відплив валюти за статтею "подорожі", у тому числі за рахунок зняття готівкової валюти з карток за кордоном та розрахунків у магазинах, які перевищують $1 мільярд на місяць.

Із 2024 року Нацбанк прогнозує зростання експорту товарів завдяки відновленню повноцінної роботи чорноморських портів, збільшення ІТ-експорту та поступове повернення мігрантів. Це сприятиме скороченню дефіциту, однак щоб покрити його Україні все ще знадобиться значна фінансова допомога.

Податкових надходжень та внутрішніх запозичень не вистачатиме для фінансування значних видатків бюджету в умовах воєнного часу та післявоєнної відбудови. Відтак міжнародна допомога відіграватиме ключову роль у фінансуванні бюджетних потреб, хоча й поступово зменшуватиметься.

У цьому році обсяг надходжень від міжнародних партнерів може перевищити $42 мільярди, що дозволить Нацбанку накопичити близько $34,5 млрд у резервах. У 2024 році Нацбанк очікує надходження від партнерів на $26,4 млрд, а у 2025 році – на $16,8 млрд. У результаті станом на кінець 2025 року резерви сягнуть $37,1 млрд – найвищого рівня з 2011 року.

Основні ризики прогнозу: затягування війни, еміграція та проблеми з експортом

Базовий сценарій прогнозів Нацбанку ґрунтується на припущеннях про виконання умов нової програми співпраці з МВФ, а також відчутне зменшення безпекових ризиків із початку 2024 року, повноцінне розблокування морських портів та повернення в Україну біженців із-за кордону.

Найвагомішим ризиком для свого макроекономічного прогнозу Нацбанк вказує триваліший термін та інтенсивність активних бойових дій.

За оцінками НБУ, якщо активна фаза війни триватиме до середини 2024 року, економічне зростання у наступному році буде повільнішим (близько 2%). Відповідно повільнішим буде відновлення ринку праці, а девальваційні очікування будуть вищими через менші обсяги валютних надходжень від експорту. Нацбанк оцінює вірогідність настання такого ризику найвище – на рівні 25-50%.

Такою ж НБУ вважає вірогідність ризику припинення або ускладнення роботи "зернового коридору", а також продовження обмежень імпорту українського продовольства окремими країнами ЄС. Такий сценарій зменшить валютні надходження:

• на $270 млн на місяць – у разі продовження заборони експорту продовольства в сусідні країни;

• на $290 млн на місяць – у разі непродовження дії "зернового коридору";

• на $800 млн на місяць – у разі одночасної дії обох обмежень.

З ймовірністю 15-25% Нацбанк припускає такі ризики, як посилена еміграція та розбалансування державних фінансів (емісійне фінансування бюджету, скорочення міжнародної допомоги, заморожування тарифів на ЖКП), а також розгортання банківської кризи у провідних країнах.

Серед менш імовірних ризиків Нацбанк також вказує подальше руйнування агресором інфраструктури, яке може призвести до відновлення суттєвого дефіциту електроенергії.

Водночас серед можливих позитивних факторів Нацбанк зазначає швидку реалізацію масштабного плану відбудови України ("план Маршалла"), його ймовірність Нацбанк підвищив до 15-25%. Швидка реалізація такої програми призведе до збільшення доходів населення і зниження безробіття швидше, ніж передбачається в базовому сценарії. Однак наразі конкретних домовленостей щодо його реалізації немає.